група 42/18. Будівельне креслення.

 

Дистанційне навчання

Група № 42/18.

Предмет: «Будівельне креслення».

 

Тема	Дата	№ уроку	Тема уроку	Завдання
Будівельне креслення. Загальні креслення будівель та споруд.	16.10.2020	7	Модульна координація розмірів у будівництві.	За розгляну-тою послідовні-стю виконайте креслення планів будівель всіх етапів поданих на рис.6.1-6.8.
	23.10.2020	8	Виконання планів будівель.

 МОДУЛЬНА КООРДИНАЦІЯ РОЗМІРІВ У БУДІВНИЦТВІ.

Основою типізації і стандартизації в проектуванні, виробництві будівельних виробів і будівництві служить модульна координація розмірів у будівництві (МКРБ), яка являє собою зібрання правил координації розмірів об’ємно-планувальних і конструктивних елементів будівель і споруд, будівельних виробів і обладнання на базі модуля. 

Модулем називають умовну одиницю вимірювання, що використовується для координації розмірів будівель і споруд, їх елементів, деталей і будівельних виробів.

Основним модулем називають модуль, прийнятий за основу призначення інших, похідних від нього модулів. Величина основного модуля дорівнює 100мм і позначається М.

Похідним модулем − укрупненим або дробним - називається модуль, що кратний основному або складає частину основного.

Укрупненим модулем (мультимодулем) називають виробничий модуль розміром більше основного в ціле число разів: 3М, 6М, 12М, 15М, 30М і 60М (відповідно 300, 600, 1200, 1500, 3000 і 6000мм).

Дробним модулем (субмодулем) називають похідний модуль, розміром менше основного: 1/2М, 1/5М, 1/10М, 1/20М, 1/50М і 1/100М (відповідно 50,

20, 10, 5, 2 і 1мм).

Об’ємно-планувальним елементом називають частину об’єму будівлі, що характеризується прогоном, кроком і висотою поверху. Планувальний елемент являє собою горизонтальну проекцію об’ємно-планувального елемента. Висота поверху будівлі визначається розміром від рівня підлоги даного поверху до рівня підлоги поверху, розміщеного вище. Висота поверху в одноповерхових промислових будівлях дорівнює відстані від рівня підлоги до нижньої грані несучої конструкції на опорі.

Розміщення об’ємно-планувальних елементів будівель і споруд у просторі здійснюється за допомогою модульної тримірної просторової координаційної системи модульних площин. МКРБ передбачає використання прямокутної системи (рис. 3.1). Відстань між цими площинами приймають кратними основному чи похідному модулю. Лінії перетину модульних площин являють собою модульні координаційні осі. Ці осі проводять на плані по основних несучих конструкціях будівлі чи споруди. Координаційні осі використовують у будівництві при розбивці споруди на місцевості.

 

 

Рис. 3.1. Координаційна система модульних площин.

Відстань між координаційними (розбивочними) осями в плані називають кроком. Крок може бути поздовжнім і поперечним.  Відстань між координаційними осями в напрямку, що відповідає прогону основної несучої конструкції  перекриття (прогін, ригель) або перекриття (ферми), називають прогоном. Прогін може співпадати з кроком (рис. 3.2).

 

 

Рис. 3.2. Об’ємно-планувальний елемент.

Конструктивним елементом будівлі називають окрему самостійну конструкцію (див. рис. 3.2), наприклад, панель перекриття, залізобетонний ригель тощо. Розміри конструктивних елементів поділяють на координаційні та конструктивні.

Координаційним розміром l₀ є модульний розмір, що визначає границі координаційного простору в одному напрямку (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Координаційний та конструктивний розміри.

Конструктивним розміром є проектний розмір l  будівельної конструкції, виробу. Конструктивний розмір може бути менший чи більший від координаційного (див. рис. 3.3).

Усі розміри об’ємно-планувальних і конструктивних елементів повинні бути кратні модулю.

ВИКОНАННЯ ПЛАНІВ  БУДІВЕЛЬ.

План – це зображення розрізу будівлі уявною горизонтальною площиною на певному рівні (рис. 6.1). 

Рис. 6.1. Утворення плану будівлі

Залежно від змісту креслення і його призначення, від розміщення січної площини розрізняють плани: поверхів, фундаментів, перекриттів, підлоги, покрівлі (даху) та інші. Для житлових і громадських будівель січну площину розміщують у межах віконних і дверних прорізів кожного поверху.

План будівлі дає уявлення про її конфігурацію і розміри, виявляє форму і розміщення окремих приміщень, віконних і дверних прорізів, капітальних стін, сходів, перегородок. На план наносять контури елементів будівлі (стіни, перегородки, колони тощо), що потрапили в розріз і розміщені нижче січної площини. На планах будівель, як правило, показують санітарно-технічне обладнання (ванни, унітази, раковини тощо). Якщо в будівлі використовують пічне опалення, то на плані показують розміщення печей, а також димових та вентиляційних каналів. Ці канали показують і на планах будівель з центральним опаленням.

Санітарно-технічне обладнання викреслюють на планах у тому ж масштабі, що й план будівлі. 

 Приступаючи викреслювати план, слід пам’ятати, що зображення плану будівлі слід розміщувати довгою стороною вздовж аркуша. Сторону плану, що відповідає головному фасаду будівлі, рекомендовано звертати до нижнього краю аркуша. Визначаючи композицію різних елементів будівлі, слід врахувати місце для проставлення розмірів і маркування координаційних осей. Тому креслення плану повинно розміщуватися на відстані 75-80мм від рамки аркуша.

План рекомендовано виконувати в наступній послідовності:

1.      Наносити координаційні осі − спочатку поздовжні, потім поперечні (рис. 6.2). Вони служать для прив’язки будівлі до будівельної координаційної сітки, а також для визначення положення несучих конструкцій, так як ці осі проводять по капітальних стінах чи колонах. В окремих випадках вони можуть не співпадати з осями симетрії стін.

Координаційні осі викреслюють штрих-пунктирними лініями з довгими штрихами товщиною 0,3 – 0,4мм. Їх виводять за контури стін і маркують, як описувалось вище.

Рис. 6.2. Перший етап виконання плану.

1.                 Викреслювати тонкими лініями (товщина 0,3 – 0,4мм) контури поздовжніх і поперечних зовнішніх і внутрішніх капітальних стін та колон (рис. 6.3). Капітальні внутрішні та зовнішні стіни, колони, інші конструктивні елементи прив’язують до координаційних осей, тобто встановлюють відстань від зовнішньої чи внутрішньої площини стіни до координаційної осі будівлі.

Рис. 6.3. Другий етап виконання плану.

3. На третьому етапі виконують розбивку віконних і дверних прорізів,  обводять лініями відповідної товщини (рис. 6.6). Умовні позначення віконних і дверних прорізів виконують згідно з ДСТУ Б А.2.4-7-95. 

 

Рис. 6.6. Третій етап виконання плану

При викреслюванні плану в масштабі 1:50 чи 1:100 за наявності в прорізах чвертей їх умовне зображення дають на кресленні. Чверть – це виступ в верхніх і бокових частинах прорізів цегляних стін, що зменшує продувність і полегшує кріплення віконних коробок (рис. 6.7).

При виборі товщини ліній при наведенні креслення слід врахувати, що не несучі конструкції, а саме контури перегородок наводять лініями меншої товщини, ніж несучі капітальні стіни і колони.

 

 

 

Рис. 6.7. Віконні прорізи з чвертями.

 Далі викреслюють умовні зображення сходів, санітарно-технічного й іншого обладнання, а також вказують напрямок відчинення дверей. При виконанні креслень планів будівель графічне позначення печей і приладів санітарно-технічного обладнання слід викреслювати в масштабі, встановленому для даного плану.

Наносять виносні, розмірні лінії та маркувальні кола. 

4. На завершальному етапі проставляють  необхідні розміри, марки осей та інших елементів (рис. 6.8). У габаритах плану вказують розміри приміщень, товщини стін, перегородок, прив’язку внутрішніх стін до координаційних осей, перегородок до внутрішніх і зовнішніх стін чи до координаційних осей. Наносять розміри прорізів у внутрішніх стінах і цегляних перегородках, а також їх прив’язку до контурів стін чи до координаційних осей. Розміри дверних прорізів у перегородках на плані не показують.

За габаритом плану, зазвичай у першому ланцюгу, рахуючи від контуру плану, проставляють розміри ширини віконних і дверних прорізів, простінків і виступаючих частин будівлі з прив’язкою їх до осей. У другому ланцюгу наносять розміри між осями капітальних стін і колон. У третьому ланцюгу проставляють розмір між крайніми координаційними осями крайніх зовнішніх стін.

У подальшому виконують необхідні написи. Для цивільних будівель можна писати назву поверху по типу «План 2-го поверху» та наносити січні площини розрізів. Креслення планів поверхів супроводжуються специфікаціями конструктивних елементів, специфікаціями гардеробного обладнання, експлікаціями приміщень, відомостями оздоблення  приміщень тощо.

 

Рис. 6.8. Завершальний етап виконання плану.

 

 Дистанційне навчання

Група № 42/18.

Предмет: «Будівельне креслення».

 

Тема	Дата	№ уроку	Тема уроку
Будівельне креслення. Загальні креслення будівель та споруд.	30.10.2020	9	Тематичне оцінювання по темі: «Будівельне креслення. Загальні креслення будівель та споруд».

Тематичне оцінювання по темі: «Будівельне креслення. Загальні креслення будівель та споруд».

1. Дайте визначення площині проекцій.

2. Що в кресленні називають виглядом?

3. Зображення окремого, обмеженого місця поверхні предмета – це…

4. Чи можна на кресленні використовувати лише один вигляд

спереду?

5. Яка кількість виглядів повинна бути на кресленні?

6. Що називають проекційним звязком?

7. Скільки графічних зображень потрібно для повного уявлення про

форму плоского предмета?

8. Скільки зображень потрібно для повного уявлення про форму

конуса?

9. Креслення яких деталей виконують при деталюванні складального

креслення?

10. Дайте визначення складальному кресленню та специфікації до

нього.

11. Що означає відношення лінійних розмірів зображення предмету

до дійсних?

12. Який документ визначає правила виконання й оформлення

конструкторських документів у всіх галузях промисловості?

Дистанційне навчання

Група № 42/18.

Предмет: «Будівельне креслення».

Тема	Дата	№ уроку	Тема уроку
Будівельне креслення. Загальні креслення будівель та споруд.	30.10.2020	10	Директорська контрольна робота.

 Директорська контрольна робота.

1. Які розміри називають відмітками рівня?

2. Яку форму має знак відмітки рівня?

3. Як проставляють відмітки рівня на фасадах, розрізах і планах?

4. Якою лінією виконуються контури стін на фасаді, плані й розрізі?

5. Як на плані зображується дверне полотно?

6. Якою лінією виконуються контури віконних прорізів?

7. Якою лінією виконуються заповнення віконних прорізів?

8. Як зображується на фасаді плетіння, що відкривається?

9. Як на будівельних кресленнях зображуються санітарно-технічне й

виробниче обладнання?

10. Які розміри задають положення обладнання на кресленні?

11. Які лінії застосовуються для зображення контурів будівельних

конструкцій?

12. Що вказує розмір шрифту?

13. Які розміри шрифтів використовують в кресленні?

38. Чим відрізняються шрифти типу А і Б?

14. Вкажіть співвідношення висоти великих та малих літер.

15. Яка товщина лінії обводки літер та цифр?